відвичка
ВІДВИЧКА, и, ж. Утрата якої-небудь звички. На всяку привичку є одвичка (Укр.. присл.., 1955, 394).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відвичка | відвички |
Родовий | відвички | відвичок |
Давальний | відвичці | відвичкам |
Знахідний | відвичку | відвички |
Орудний | відвичкою | відвичками |
Місцевий | на/у відвичці | на/у відвичках |
Кличний | відвичко | відвички |