відволодати
ВІДВОЛОДАТИ, аю, аєш, док., перех., заст. Привести до свідомості. Кинулись до неї [Галочки], бризнули водою, сяк-так відволодали її (Кв.-Осн., II, 1956, 354); // Вилікувати важкохворого старанним доглядом. - Прісько, моя голубко, визволяй нас із біди! Одволодай мою дитину єдину (Барв., Опов.., 1902, 536); - Несіть її в шпиталь! - Сказав старший. - Нехай її черниці Там одволодають (Л. Укр., І, 1951, 115).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відволодаю | відволодаємо |
2 особа | відволодаєш | відволодаєте |
3 особа | відволодає | відволодають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відволодав | відволодали |
Жіночий рід | відволодала | |
Середній рід | відволодало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відволодаймо | |
2 особа | відволодай | відволодайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | відволодавши |