відвоювання
ВІДВОЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. відвоювати 1, 2. Возз'єднання України з Росією створило сприятливі передумови для розв'язання дуже важливих історичних завдань - відвоювання у турків північного узбережжя Чорного й Азовського морів (Іст. УРСР, І, 1953, 262); Присвячена вона [картина "Люди нашої долини"] життю українського Полісся, де сьогодні йде боротьба за відвоювання у природи сотень тисяч гектарів землі (Наука.., 10, 1960, 10).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відвоювання | відвоювання |
Родовий | відвоювання | відвоювань |
Давальний | відвоюванню | відвоюванням |
Знахідний | відвоювання | відвоювання |
Орудний | відвоюванням | відвоюваннями |
Місцевий | на/у відвоюванні | на/у відвоюваннях |
Кличний | відвоювання | відвоювання |