відвідувач
ВІДВІДУВАЧ, а, ч. Той, хто відвідує кого-, що-небудь. На порозі став, струшуючись від снігу, ще один відвідувач (Гончар, II, 1954, 64); Це було кафе "вищого" світу.. В білих.. куртках кельнери метушилися.., запобігливо зазираючи у вічі одвідувачам (Досв., Вибр., 1959, 393); Серед широких мас відвідувачів старого українського театру М. П. Старицький як драматург мав найбільшу популярність (Минуле укр. театру, 1953, 94).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відвідувач | відвідувачі |
Родовий | відвідувача | відвідувачів |
Давальний | відвідувачеві, відвідувачу | відвідувачам |
Знахідний | відвідувача | відвідувачів |
Орудний | відвідувачем | відвідувачами |
Місцевий | на/у відвідувачі, відвідувачу, відвідувачеві | на/у відвідувачах |
Кличний | відвідувачу | відвідувачі |