відвіт
ВІДВІТ, у, ч. , заст. 1. Відповідь. Хто не спитає, за кого вона йде, "за Левка" - один одвіт (Кв.-Осн., II, 1956, 301); - Ну, ми напишемо такий одвіт, що довго він нас пам'ятатиме!.. (Гр., Без хліба, 1958, 28); Тільки друг не шле одвіту, Ні привіту, ні слівця (Мал., Звенигора, 1959, 108).
Давати (дати) відвіт: а) відповідати на запитання. - Як дочка хоче, - відвіт дала Векла, - так нехай і буде (Кв.-Осн., II, 1956, 446); б) відповідати за вчинки, дії. - А ти що робиш ото на хаті? - гукнув голова до Лавріна. - Зараз мені злазь та давай одвіт перед нами (Н.-Лев., II, 1956, 364); У (на) відвіт: а) відповідаючи на запитання, на що-небудь сказане. - І чого в тебе такі очі смутні? - Да того, може, що нездужаю, - сказала на одвіт (Вовчок, І, 1955, 195); б) реагуючи на що-небудь. Троянці так дали в одвіт. Що Турн собі розчухав литку (Котл., І, 1952, 231).
2. Відповідальність. Сім бід - один одвіт (Номис, 1864, № 4277).
Бути в одвіті - бути відповідальним. - Ланочку, - зітхнувши важко, вимовив він, - хай уже я один в одвіті буду... (Мирний, IV, 1955, 224); Нести одвіт - нести відповідальність. [Пушкар:] Умів грішить - умій нести одвіт! (Дмит., Драм. тв., 1958, 289).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відвіт | відвіти |
Родовий | відвіту | відвітів |
Давальний | відвітові, відвіту | відвітам |
Знахідний | відвіт | відвіти |
Орудний | відвітом | відвітами |
Місцевий | на/у відвіті | на/у відвітах |
Кличний | відвіте | відвіти |
відповідь
ВІДПОВІДЬ, і, ж. 1. Усне чи письмове повідомлення, пояснення з приводу чийогось запитання, звертання тощо. Він не знайшов у йому [псалтирі] поради й одповіді на свою важку думу (Н.-Лев., II, 1956, 1'90); Чого б не попрохав, про що б не поспитав Семен у старшого брата - на все одна відповідь: "а що даси?" (Коцюб., І, 1955, 103); Проект Програми [КПРС] дає ясну і чітку відповідь на питання про те, які перспективи відкриває комунізм для прогресу всього людства (Літ. газ., І.VIІІ 1961, 1); // Розповідь на задану тему (учнем, студентом і т. ін.). Ніна часто говорила Марійці, що вона захоплюється її відповідями (Донч., V, 1957, 335).
2. Дія, вчинок, що здійснюється на противагу іншій дії, заклику, висловленню тощо. Невже на всі великі події, На всі питання в вас одна відповідь є - Стогнання, сльози та дитячі мрії..? (Л. Укр., І, 1951, 109); // Рішуче заперечення чогось, доведення неправильності якогось твердження. Буржуазно-націоналістичні "поети" знали, що їх "творчість" народ не приймає, і пояснювали це тим, що нібито їх поезія "недоступна масам". О. Гаврилюк дає їм достойну відповідь (Іст. укр. літ., II, 1956, 620).
3. заст. Відповідальність. - А як не поховає або не охрестить, то на йому [попові] буде одповідь.., - говорив писар (Н.-Лев., IV, 1956, 156); - Ну, війте, на вас лежить відповідь за них (Фр., II, 1950, 32).
4. Результат розв'язання математичної задачі.
У (на) відповідь: а) відповідаючи на запитання, на що-небудь сказане. - Єсть у полі дві зірниці. Ото ж мої брат-сестриці! Гей! - пронеслось немов на відповідь тій бурлацькій пісні, що тільки що замовкла (Л. Укр., III, 1952, 477); б) реагуючи, проявляти своє ставлення до чийогось вчинку, дії і т. ін. А в селах каральники і шомполи, і в відповідь їм.. горіли маєтки панів, як свічки (Сос., І, 1957, 451).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відповідь | відповіді |
Родовий | відповіді | відповідей |
Давальний | відповіді | відповідям |
Знахідний | відповідь | відповіді |
Орудний | відповіддю | відповідями |
Місцевий | на/у відповіді | на/у відповідях |
Кличний | відповіде | відповіді |
§ 62. ІІІ відміна. Множина (п. 1): відповіді, відповіде, відповідей, відповідям, відповідями, відповідях
§ 62. ІІІ відміна. Множина (п. 2): відповіді, відповіде, відповідей, відповідям, відповідями, відповідях
§ 62. ІІІ відміна. Множина (п. 3): відповіді, відповіде, відповідей, відповідям, відповідями, відповідях
§ 62. ІІІ відміна. Множина (п. 4): відповіді, відповіде, відповідей, відповідям, відповідями, відповідях
§ 62. ІІІ відміна. Множина (п. 5): відповіді, відповіде, відповідей, відповідям, відповідями, відповідях