відгадник
ВІДГАДНИК, а, ч. Те саме, що відгадувач.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відгадник | відгадники |
Родовий | відгадника | відгадників |
Давальний | відгадникові, відгаднику | відгадникам |
Знахідний | відгадника | відгадників |
Орудний | відгадником | відгадниками |
Місцевий | на/у відгаднику, відгадникові | на/у відгадниках |
Кличний | відгаднику | відгадники |