відгадувати
ВІДГАДУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДГАДАТИ, аю, аєш, док., перех. Давати правильну відповідь на загадку; розкривати щось невідоме за допомогою здогаду. Так йому у вічі й дивиться, думку його відгадує, бо Павлусь за ввесь день і пари з рота не пустить (Стор., І, 1957, 58); Рибалки відгадують зміни погоди по чайках (Наука.., 7, 1956, 24); Дидона зараз одгадала, Чого сумує пан Еней (Котл., І, 1952, 82); І радіє Балькаїза Мов дитина, якщо владар Загадки не відгадає (Л. Укр., IV, 1954, 191); розм. Розпізнавати. Треба вміти відгадати друга (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 66); // Давати яке-небудь пояснення або тлумачення снам. - Недурно мені сю ніч чорна собака снилася, - похваливсь голова. - Жінка одгадувала: напасть... Так воно й є! (Мирний, II, 1954, 40); - Я без тебе давно сон відгадала (Донч., III, 1956, 165).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відгадую | відгадуємо |
2 особа | відгадуєш | відгадуєте |
3 особа | відгадує | відгадують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відгадуватиму | відгадуватимемо |
2 особа | відгадуватимеш | відгадуватимете |
3 особа | відгадуватиме | відгадуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відгадував | відгадували |
Жіночий рід | відгадувала | |
Середній рід | відгадувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відгадуймо | |
2 особа | відгадуй | відгадуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відгадуючи | |
Минулий час | відгадувавши |