відганятися
ВІДГАНЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ВІДІГНАТИСЯ, відженуся, женешся; мин. ч. відігнався, гналася, лося; док. 1. Захищатися від чийогось нападу тощо. По пояс у вівсі стоїть Сафрон Варчук і розмахує грабками, відганяючись від розлюченого Ласія (Стельмах, На.. землі, 1949, 56); Якийсь наївний чоловічок намагався одігнатися від них [куль] руками (Кач., II, 1958, 319); * У порівн. Дригає ногами, ніби від собак відганяється (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 145);
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відганяюся | відганяємося |
2 особа | відганяєшся | відганяєтеся |
3 особа | відганяється | відганяються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відганятимуся | відганятимемося |
2 особа | відганятимешся | відганятиметеся |
3 особа | відганятиметься | відганятимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відганявся | відганялися |
Жіночий рід | відганялася | |
Середній рід | відганялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відганяймося | |
2 особа | відганяйся | відганяйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відганяючись | |
Минулий час | відганявшись |