віддавній
ВІДДАВНІЙ, я, є. Який виник давно. Факти, які засвідчували Данилів віддавній нахил до революційної активності, відразу знайшлися (Смолич, Мир.., 1958, 33).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | віддавній | віддавня | віддавнє | віддавні |
Родовий | віддавнього | віддавньої | віддавнього | віддавніх |
Давальний | віддавньому | віддавній | віддавньому | віддавнім |
Знахідний | віддавній, віддавнього | віддавню | віддавнє | віддавні, віддавніх |
Орудний | віддавнім | віддавньою | віддавнім | віддавніми |
Місцевий | на/у віддавньому, віддавнім | на/у віддавній | на/у віддавньому, віддавнім | на/у віддавніх |