віддухопелити
ВІДДУХОПЕЛИТИ, лю, лиш, док., перех., розм. Сильно побити когось. Люди було торочать: - Що ж? вона у будці виросла,.. хазяйства не тямить доглядати. А іноді віддухопелять добре, щоб доглядала (Барв., Опов.., 1902, 365); Уже на нього хутірські парубки і засідки робили по ярах та дорогах, щоб спіймати та добре оддухопелити (Тют., Вир, 1964, 21).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | віддухопелю | віддухопелимо |
2 особа | віддухопелиш | віддухопелите |
3 особа | віддухопелить | віддухопелять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | віддухопелив | віддухопелили |
Жіночий рід | віддухопелила | |
Середній рід | віддухопелило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | віддухопельмо | |
2 особа | віддухопель | віддухопельте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | віддухопеливши |