віджилий
ВІДЖИЛИЙ, а, е. 1. Який закінчив своє життя, існування; відмерлий. На "уламках" і з "уламків".. віджилих небесних тіл внаслідок тривалого процесу виникають інші небесні тіла (Наука.., 2, 1958, 40); Злущування віджилих клітин шкіри.
2. перен. Який не відповідає сучасності; застарілий. Станіславський.. виступив на бій проти віджилих театральних форм (Рильський, III, 1956, 331); А бабуся - людина з віджилими поглядами, досі сердиться, що внука не хрестили (Жур., Вечір.., 1958, 224); // у знач. ім. віджиле, лого, с. Те, що застаріло. Події історії Радіщев розглядає у русі, де нове витискує старе, віджиле (Вісник АН, 9, 1949, 63).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | віджилий | віджила | віджиле | віджилі |
Родовий | віджилого | віджилої | віджилого | віджилих |
Давальний | віджилому | віджилій | віджилому | віджилим |
Знахідний | віджилий, віджилого | віджилу | віджиле | віджилі, віджилих |
Орудний | віджилим | віджилою | віджилим | віджилими |
Місцевий | на/у віджилому, віджилім | на/у віджилій | на/у віджилому, віджилім | на/у віджилих |