відзначка
ВІДЗНАЧКА, и, ж., рідко. 1. Яка-небудь помітка, позначка на чому-небудь. Відзначок нігтем там чимало Було на книжних берегах (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського. 1949, 175).
2. розм. Те саме, що відзнака 4. До кімнати ввійшов військовий у зеленому френчі, з нашитими на плечах відзначками полковника (Петльов., Хотинці, 1949, 159).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відзначка | відзначки |
Родовий | відзначки | відзначок |
Давальний | відзначці | відзначкам |
Знахідний | відзначку | відзначки |
Орудний | відзначкою | відзначками |
Місцевий | на/у відзначці | на/у відзначках |
Кличний | відзначко | відзначки |