відикон
ВІДИКОН, -а, ч., спец. Передавальна телевізійна трубка, що діє залежно від зміни електричного опору фоточутливого шару під впливом світла; застосовувалось раніше у телебаченні.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відикон | відикони |
Родовий | відикона | відиконів |
Давальний | відиконові, відикону | відиконам |
Знахідний | відикон | відикони |
Орудний | відиконом | відиконами |
Місцевий | на/у відиконі | на/у відиконах |
Кличний | відиконе | відикони |