відкручення
ВІДКРУЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. відкрутити.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відкручення | відкручення |
Родовий | відкручення | відкручень |
Давальний | відкрученню | відкрученням |
Знахідний | відкручення | відкручення |
Орудний | відкрученням | відкрученнями |
Місцевий | на/у відкрученні | на/у відкрученнях |
Кличний | відкручення | відкручення |