відкріплювати
ВІДКРІПЛЮВАТИ, юю, юєш і ВІДКРІПЛЯТИ, яю, яєш, недок., ВІДКРІПИТИ, іплю, іпиш; мн. відкріплять; док., перех. 1. Відокремлювати що-небудь прикріплене. Відкріпити діаграму від стіни.
2. Знімати з обліку. Ось мене і відкріпили Від сусіднього села (Дор., Серед степу.., 1952, 113).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відкріплюю | відкріплюємо |
2 особа | відкріплюєш | відкріплюєте |
3 особа | відкріплює | відкріплюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відкріплюватиму | відкріплюватимемо |
2 особа | відкріплюватимеш | відкріплюватимете |
3 особа | відкріплюватиме | відкріплюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відкріплював | відкріплювали |
Жіночий рід | відкріплювала | |
Середній рід | відкріплювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відкріплюймо | |
2 особа | відкріплюй | відкріплюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відкріплюючи | |
Минулий час | відкріплювавши |