відлакований
ВІДЛАКОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. я. до відлакувати.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | відлакований | відлакована | відлаковане | відлаковані |
Родовий | відлакованого | відлакованої | відлакованого | відлакованих |
Давальний | відлакованому | відлакованій | відлакованому | відлакованим |
Знахідний | відлакований, відлакованого | відлаковану | відлаковане | відлаковані, відлакованих |
Орудний | відлакованим | відлакованою | відлакованим | відлакованими |
Місцевий | на/у відлакованому, відлакованім | на/у відлакованій | на/у відлакованому, відлакованім | на/у відлакованих |