відлюдкуватість
ВІДЛЮДКУВАТІСТЬ, рідко ВІДЛЮДЬКУВАТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. відлюдкуватий, відлюдькуватий. Мабуть, замкнутість і деяка відлюдкуватість хлопця й породили в ньому спочатку цікавість, а потім нестримний потяг до музики (Дмит., Розлука, 1957, 9); Його непокоїла деяка відлюдькуватість Федора, нетвердість у прийнятті рішень (Руд., Вітер.., 1958, 205).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відлюдкуватість | відлюдкуватості |
Родовий | відлюдкуватості, відлюдкуватости | відлюдкуватостей |
Давальний | відлюдкуватості | відлюдкуватостям |
Знахідний | відлюдкуватість | відлюдкуватості |
Орудний | відлюдкуватістю | відлюдкуватостями |
Місцевий | на/у відлюдкуватості | на/у відлюдкуватостях |
Кличний | відлюдкуватосте | відлюдкуватості |