відлічувати
ВІДЛІЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДЛІЧИТИ, ічу, ічиш, док., перех. Рахуючи, відділяти певну частину від загальної кількості; відраховувати. На току гуменний одлічував снопи для кожного молотника (Н.-Лев., II, 1956, 184); Христя снувала на мотовило найтоншу пряжу з шпульки, облічувала чисниці, пасма і перев'язувала їх десятинною ниткою (Іщук, Вербівчани, 1961, 243); Відлічи по порядку сім кущів, а восьмий розкопуй так, як цей (Коцюб., І, 1955, 206); Він.. з жалем відлічив гроші, усе срібні полтиники (Стельмах, Хліб.., 1959, 512); // Рахувати від умовної точки. Час звичайно відлічують від півночі, яка вважається початком доби (Астр., 1956, 37); // перен. Рівномірно повторювати якісь рухи. Ноги все одбивають сильно той самий такт, одлічують точно, немов годинник хвилини (Коцюб., II, 1955, 241).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відлічую | відлічуємо |
2 особа | відлічуєш | відлічуєте |
3 особа | відлічує | відлічують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відлічуватиму | відлічуватимемо |
2 особа | відлічуватимеш | відлічуватимете |
3 особа | відлічуватиме | відлічуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відлічував | відлічували |
Жіночий рід | відлічувала | |
Середній рід | відлічувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відлічуймо | |
2 особа | відлічуй | відлічуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відлічуючи | |
Минулий час | відлічувавши |