відмовний
ВІДМОВНИЙ, а, е. Який виражає відмову (в 1 знач.), заперечення.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | відмовний | відмовна | відмовне | відмовні |
Родовий | відмовного | відмовної | відмовного | відмовних |
Давальний | відмовному | відмовній | відмовному | відмовним |
Знахідний | відмовний, відмовного | відмовну | відмовне | відмовні, відмовних |
Орудний | відмовним | відмовною | відмовним | відмовними |
Місцевий | на/у відмовному, відмовнім | на/у відмовній | на/у відмовному, відмовнім | на/у відмовних |