відповзати
ВІДПОВЗАТИ, аю, аєш, недок., ВІДПОВЗТИ, зу, зеш, док. Повзучи, віддалятися від ного-, чого-небудь. Сховищем гадюки є будь-яка нірка, від якої вона не відповзає далеко (Визначник земноводних.., 1955, 133); Піхота, що йшла за ним [броньовиком], попадала до землі, знову відповзла у пшеницю (Кучер, Чорноморці, 1956, 130); * Образно. Останні танки, зробивши кілька пострілів, повернули назад. За ними відповзла колона автомашин (Збан., Незабутнє, 1953, 22).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відповзаю | відповзаємо |
2 особа | відповзаєш | відповзаєте |
3 особа | відповзає | відповзають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відповзатиму | відповзатимемо |
2 особа | відповзатимеш | відповзатимете |
3 особа | відповзатиме | відповзатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відповзав | відповзали |
Жіночий рід | відповзала | |
Середній рід | відповзало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відповзаймо | |
2 особа | відповзай | відповзайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відповзаючи | |
Минулий час | відповзавши |