відпрасований
ВІДПРАСОВАНИЙ, а, е. Дієпр. нас. мин. ч. до відпрасувати. Ішов Максим вулицями міста.., обмахуючись чистенькою відпрасованою хусточкою (Смолич, Мир.., 1958, 511).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | відпрасований | відпрасована | відпрасоване | відпрасовані |
Родовий | відпрасованого | відпрасованої | відпрасованого | відпрасованих |
Давальний | відпрасованому | відпрасованій | відпрасованому | відпрасованим |
Знахідний | відпрасований, відпрасованого | відпрасовану | відпрасоване | відпрасовані, відпрасованих |
Орудний | відпрасованим | відпрасованою | відпрасованим | відпрасованими |
Місцевий | на/у відпрасованому, відпрасованім | на/у відпрасованій | на/у відпрасованому, відпрасованім | на/у відпрасованих |