відрив
ВІДРИВ, у, ч. Дія і стан за знач. відривати1 1, 5 і відриватися1 1, 5. З'ясовуючи специфіку мовлення і мови, він [А. Н. Леонтьєв] у той же час підкреслює їх єдність і неможливість відриву одного від [другого] (Рад. психол. наука.., 1958, 232); Вся історія марксизму-ленінізму вчить, що небезпечними ворогами революційної теорії є всякого роду догматизм, талмудизм, відрив теорії від життя (Рад. Укр., 11.XII, 1956, 1).
Без відриву від виробництва - не залишаючи роботи, продовжуючи працювати. Значного поширення набуває заочна та вечірня освіта, яка дає можливість трудящим дістати вищу освіту без відриву від виробництва (Наука.., 11, 1958, 1); У відриві від кого, чого - не підтримуючи зв'язку з ким-, чим-небудь; відокремлено. Гарнізон наш розтав, зв'язку не було, діяли в повному відриві від своїх (Ю. Янов., II, 1954, 137); Радянську літературу не можна ні на хвилину мислити у відриві від народу і народної творчості (Рильський, III, 1956, 68).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відрив | відриви |
Родовий | відриву | відривів |
Давальний | відривові, відриву | відривам |
Знахідний | відрив | відриви |
Орудний | відривом | відривами |
Місцевий | на/у відриві | на/у відривах |
Кличний | відриве | відриви |
відрити
ВІДРИТИ див. відривати2.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відрию | відриємо |
2 особа | відриєш | відриєте |
3 особа | відриє | відриють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відрив | відрили |
Жіночий рід | відрила | |
Середній рід | відрило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відриймо | |
2 особа | відрий | відрийте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | відривши |