відрізувати
ВІДРІЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДРІЗАТИ, іжу, іжеш, док. 1. перех. Ріжучи, відокремлювати частину від цілого. Пани все їм снились. Із рогами і хвостами Одрізують косу (Шевч., І, 1951, 539); Поли одрізуй, та плечі латай (Номис, 1864, № 1545); Він сів за стіл, відрізав скибку хліба і грубо посолив її (Коцюб., І, 1955, 28); Під загальний регіт знаменитий вегетаріанець відрізав малесенький шматочок м'яса (Моє життя в мист., 1955. 150); * У порівн. - Спасибі, мамо! Я не п'ю, - сказала Онися швидко й голосно, як одрізала (Н.-Лев., III, 1956, 18); // перен. Розмиваючи водою, відокремлювати частину суші. Прут з кожною новою повінню підмивав і підмивав береги півострівця, доки однієї особливо водянистої весни зовсім не відрізав прибережну частину від материка (Вільде, Сестри... 1958, 221).
@ Сім раз одмір (примір), а раз відріж - тільки обдумавши добре, починай діяти. [Огнєв:] Раніше зважувати, а потім дерзати. ., що відповідає - сім раз примір, а раз відріж (Корн., II, 1955, 21); Як (мов, наче і т. ін. ) [ножем] відрізав (відрізало) - про раптове припинення чогось. - Я візьми, дурний, та й покажи [листа] на сході.. З того часу - як одрізало. Ні одного не получав (Головко, II, 1957, 20).
2. перех. Відділяти, відокремлювати межею частину земельної ділянки, наділяючи нею кого-небудь. - А що, Лавріне, - сказав Карпо, - розділим тепер грунт пополовині, а то батько одрізав мені городу, неначе вкрав (Н.-Лев., II, 1956, 354); // Забирати в когось частину земельної ділянки, привласнюючи її. - Так вісімдесят десятин відрізав [пан]? - дивується і обурюється отець Вікентій (Стельмах, І, 1962, 272).
3. перех. Перетинати кому-небудь дорогу. Із-посеред кукурудзи вихилилася кремезна, плечиста постава господаря і відрізала братам відворот (Фр., VI, 1951, 144); Вже одрізали танкісти Шлях на захід ворогам. (Мас., Побратими, 1950, 82); // Позбавляти зв'язку з ким-, чим-небудь. Сипав сніг і врешті засипав яму. Засипав дороги, засипав ліси, долини і Алму... Від всього світа відрізав... (Коцюб., ІІ, 1955, 116); Важкі двері м'яко зачинились, відрізавши Гурія Степановича від командного пункту з його хвилюваннями й тривогами (Собко, Срібний корабель, 1961, 126).
4. тільки док., неперех., перен. Різко й коротко відповісти. [Наталка:] Возному так одрізала, що мусить одчепитися (Котл., II, 1953, 19); - Чого ти людей бунтуєш? - То ви їх бунтуєте, а не я! - одрізав Чіпка [становому) (Мирний, II, 1954, 283); - Прошу вас запам'ятати, - відрізала дівчина, - що зустріч з вами анітрохи не радує мене (Собко, Стадіон, 1954, 258).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відрізую | відрізуємо |
2 особа | відрізуєш | відрізуєте |
3 особа | відрізує | відрізують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відрізуватиму | відрізуватимемо |
2 особа | відрізуватимеш | відрізуватимете |
3 особа | відрізуватиме | відрізуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відрізував | відрізували |
Жіночий рід | відрізувала | |
Середній рід | відрізувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відрізуймо | |
2 особа | відрізуй | відрізуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відрізуючи | |
Минулий час | відрізувавши |