відсалютувати
ВІДСАЛЮТУВАТИ, ую, уєш, док. 1. Док. до салютувати; просалютувати. Він [командир] вискочив із вагона й мовчки одсалютував у повітря одним пострілом (Ю. Янов., І, 1958, 112).
2. розм. Привітати когось певним жестом, знаком. Дівчинка одним стрибком опинилась в першій лаві дітей, усміхнулась їм як давнім друзям і одсалютувала, як годиться (Ів., Вел. очі, 1956, 22).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відсалютую | відсалютуємо |
2 особа | відсалютуєш | відсалютуєте |
3 особа | відсалютує | відсалютують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відсалютував | відсалютували |
Жіночий рід | відсалютувала | |
Середній рід | відсалютувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відсалютуймо | |
2 особа | відсалютуй | відсалютуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | відсалютувавши |