відслужувати
ВІДСЛУЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСЛУЖИТИ, ужу, ужиш, док. 1. перех. і неперех. Наймаючись, працювати, служити протягом певного часу; // Відбувати строк військової служба. - Тужити - не тужи, синку, бо однаково треба свій час відслужити! (Коб., II, 1956, 89); Він [Щорс] мусить з'явитись у військову частину, щоб одслужити там шість років (Скл., Легенд. начдив, 1957, 16).
2. тільки док., неперех. Закінчити служити. [Дружки:] А ми тобі одслужили вірнесенько. Тепер же нам поклонися низесенько (Н.-Лев., II, 1956, 433); - Оздоблював ти колись церкву, за клуб візьмись, гаї Богові відслужив, послужи тепер громаді (Іваничук, Не рубайте.., 1961, 79).
3. тільки док., перех і неперех. Стати непридатним внаслідок довгого вживання. Веранда відслужила своє і являла видовище сумне і незатишне (Смолич, V, 1959, 16).
4. перех. і неперех. Службою, працею віддавати, сплачувати борг. - А гроші, каже, будеш одслужувати (Кв.-Осн., II, 1956, 70); - Уже поклопочіться! Я вже вам [писарю], коли так не маю чого дати, то хоч одслужу за те (Мирний, II, 1954, 39).
5. перех. Проводити богослужіння. Одслужили панахиду (Кв.-Осн., II, 1956, 78); Діждавши неділі, голова закликав батюшку, обслужив молебень (Мирний, II, 1954, 190).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відслужую | відслужуємо |
2 особа | відслужуєш | відслужуєте |
3 особа | відслужує | відслужують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відслужуватиму | відслужуватимемо |
2 особа | відслужуватимеш | відслужуватимете |
3 особа | відслужуватиме | відслужуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відслужував | відслужували |
Жіночий рід | відслужувала | |
Середній рід | відслужувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відслужуймо | |
2 особа | відслужуй | відслужуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відслужуючи | |
Минулий час | відслужувавши |