відсмикувати
ВІДСМИКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСМИКНУТИ, ну, неш, док., перех. Смикнувши, відводити від кого-, чого-небудь (звичайно руку або ногу). Дехто.. тикав пальцем у блискучі частини нового форда і тієї ж хвилини з острахом відсмикував руку (Донч., І, 1956, 164); Лазар простяг руку до хлібні і враз одсмикнув (Коцюб., II, 1955, 204); Раптом відчув [Турбай] у себе під ногами хрускіт ламкої, наскрізь промерзлої тканини. Здригнувся всім тілом, відсмикнув ногу (Руд., Остання шабля, 1959, 294).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відсмикую | відсмикуємо |
2 особа | відсмикуєш | відсмикуєте |
3 особа | відсмикує | відсмикують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відсмикуватиму | відсмикуватимемо |
2 особа | відсмикуватимеш | відсмикуватимете |
3 особа | відсмикуватиме | відсмикуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відсмикував | відсмикували |
Жіночий рід | відсмикувала | |
Середній рід | відсмикувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відсмикуймо | |
2 особа | відсмикуй | відсмикуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відсмикуючи | |
Минулий час | відсмикувавши |