відстановляти
ВІДСТАНОВЛЯТИ, яю, яєш, недок., ВІДСТАНОВИТИ, овлю, овиш; мн. відстановлять; док., діал. Відставляти (в 1 знач.). Дід уже більшенького [внука] від себе відстановить, а другого бере (Барв., Опов.., 1902, 130).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відстановляю | відстановляємо |
2 особа | відстановляєш | відстановляєте |
3 особа | відстановляє | відстановляють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відстановлятиму | відстановлятимемо |
2 особа | відстановлятимеш | відстановлятимете |
3 особа | відстановлятиме | відстановлятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відстановляв | відстановляли |
Жіночий рід | відстановляла | |
Середній рід | відстановляло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відстановляймо | |
2 особа | відстановляй | відстановляйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відстановляючи | |
Минулий час | відстановлявши |