відступниця
ВІДСТУПНИЦЯ, і, ж. Жін. до відступник. [Альбіна:] Господь мене карає по заслузі, бо я відступниця! (Л. Укр., III, 1952, 323).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відступниця | відступниці |
Родовий | відступниці | відступниць |
Давальний | відступниці | відступницям |
Знахідний | відступницю | відступниць |
Орудний | відступницею | відступницями |
Місцевий | на/у відступниці | на/у відступницях |
Кличний | відступнице | відступниці |