відталий
ВІДТАЛИЙ, а, е. Який розморозився під дією тепла. І босі діти по землі відталій Рожевими п'ятками миготять (Вирган, Квіт. береги, 1950, 11); Коли починається полярний день, у відталих калюжах з'являються ледве помітні водорості (Фіз. геогр., 5, 1956, 122); // Який звільнився від снігу або льоду під дією тепла. Цікаві веселі лиця поприпадали до відталих вікон (Горд., Чужу ниву.., 1939, 65).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | відталий | відтала | відтале | відталі |
Родовий | відталого | відталої | відталого | відталих |
Давальний | відталому | відталій | відталому | відталим |
Знахідний | відталий, відталого | відталу | відтале | відталі, відталих |
Орудний | відталим | відталою | відталим | відталими |
Місцевий | на/у відталому, відталім | на/у відталій | на/у відталому, відталім | на/у відталих |