відточування
ВІДТОЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. відточувати. Для дійового оснащення слова, для відточування словесної дії в заняттях з акторами у Костянтина Сергійовича було багато педагогічних прийомів (Про мист. театру, 1954, 408).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відточування | відточування |
Родовий | відточування | відточувань |
Давальний | відточуванню | відточуванням |
Знахідний | відточування | відточування |
Орудний | відточуванням | відточуваннями |
Місцевий | на/у відточуванні | на/у відточуваннях |
Кличний | відточування | відточування |