відтіняти
ВІДТІНЯТИ, яю, яєш і ВІДТІНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДТІНИТИ, іню, іниш, док., перех. 1. Виділяти частину картини, малюнка тощо темнішим тоном, барвою. Уже було написано: "Сьогодні в неділю Драмгурток Драбинівського Сільбуду виставить "Хатня революція". Комедія на 5 дій". А Йван тепер літери відтіняв (Головко, І, 1957, 273); Відтінити контури малюнка; // Поєднуючись із певним кольором, робити його виразнішим, яскравішим. Чорна смуга лісу там, на виднокрузі, погрозливо відтіняла пожежу, неначе Маційовичі поринали з полум'ям у безодню (Ле, Наливайко, 1957, 306); Костюм був яскраво-червоний і вигідно відтінював негрове темне лице (Ільч., Серце жде, 1939, 229).
2. перен. Робити що-небудь помітнішим, виразнішим; підкреслювати, виділяти. Артем споважнів, посуворішав, а давно не стрижений, вихрястий чуб іще виразніш одтіняв у ньому цю зміну (Головко, II, 1957, 241); Часто незначна, здавалося б, деталь, знайдена актором, надзвичайно рельєфно відтіняє те почуття, яке він прагне передати (Укр.. кіномист., II, 1959, 102); Умів знайти і підкреслити [І. К. Карпенко-Карий] якусь неповторну своєрідність, відтінити психологічну сторону образу, показати на сцені живу самобутню людину (Життя К.-Карого, 1957, 197).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відтіняю | відтіняємо |
2 особа | відтіняєш | відтіняєте |
3 особа | відтіняє | відтіняють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відтінятиму | відтінятимемо |
2 особа | відтінятимеш | відтінятимете |
3 особа | відтінятиме | відтінятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відтіняв | відтіняли |
Жіночий рід | відтіняла | |
Середній рід | відтіняло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відтіняймо | |
2 особа | відтіняй | відтіняйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відтіняючи | |
Минулий час | відтінявши |