відучуватися
ВІДУЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДУЧИТИСЯ, учуся, учишся, док. Позбуватися певної звички; відзвичаюватися. Санітарка Саодат одучилась, нарешті, викидати сюди сміття й усякий непотріб (А.-Дав., За ширмою, 1963, 35); * Образно. Серце Не відучилось любить, іскри не згасли в очах (Фр., XIII, 1954, 306).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відучуюся | відучуємося |
2 особа | відучуєшся | відучуєтеся |
3 особа | відучується | відучуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відучуватимуся | відучуватимемося |
2 особа | відучуватимешся | відучуватиметеся |
3 особа | відучуватиметься | відучуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відучувався | відучувалися |
Жіночий рід | відучувалася | |
Середній рід | відучувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відучуймося | |
2 особа | відучуйся | відучуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відучуючись | |
Минулий час | відучувавшись |