відцентровий
ВІДЦЕНТРОВИЙ, а, е, спец. Який під час руху має напрям від центра до периферії; протилежне доцентровий. Всякий рух обертання веде до виникнення сили, що намагається відштовхнути предмет від осі обертання. Ця сила називається відцентровою (Бесіди про всесвіт, 1953, 45); // Який діє за допомогою відцентрових сил. На Уралмашзаводі були виготовлені унікальні потужні відцентрові насоси (Рад. Укр., 16. IX 1956, 3); // Який грунтується на використанні руху від центра до периферії. Відцентрове лиття застосовують, щоб виготовити обертові деталі (Слюс. справа, 1957, 24).
@ Відцентрові нерви - нервові волокна, по яких збудження передається від центральної нервової системи до робочих органів. Фізіологія віддавна має відомості про відцентрові нерви слинних залоз (Фізіол. вищої нерв. діяльн., 1951, 8).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | відцентровий | відцентрова | відцентрове | відцентрові |
Родовий | відцентрового | відцентрової | відцентрового | відцентрових |
Давальний | відцентровому | відцентровій | відцентровому | відцентровим |
Знахідний | відцентровий, відцентрового | відцентрову | відцентрове | відцентрові, відцентрових |
Орудний | відцентровим | відцентровою | відцентровим | відцентровими |
Місцевий | на/у відцентровому, відцентровім | на/у відцентровій | на/у відцентровому, відцентровім | на/у відцентрових |