відчування
ВІДЧУВАННЯ, я, с. 1. тільки одн. Дія і стан за знач. відчувати 1. Естетика є властиво наука про почування, спеціально про відчування артистичної краси (Фр., ХVI, 1955, 259); У відчуванні співзвучностей велику роль відіграють комбінаційні тони (Рад. психол. наука.., 1958, 16).
2. Те саме, що відчуття 2, 4. Відчування, Свідомість, Розум - звідки ж вони узятись можуть, якщо не буде тіла? (Тич., II, 1957, 63); Втомлені незвичними відчуваннями, мандрівники спали міцно (Вл., Аргон. Всесв., 1947, 49).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відчування | відчування |
Родовий | відчування | відчувань |
Давальний | відчуванню | відчуванням |
Знахідний | відчування | відчування |
Орудний | відчуванням | відчуваннями |
Місцевий | на/у відчуванні | на/у відчуваннях |
Кличний | відчування | відчування |