відшматувати
ВІДШМАТУВАТИ, ую, уєш, док., перех., чого і від чого, розм. Відрізати, відірвати частину чого-небудь. Отець Єремія таки не втерпів: одшматував прездоровий шматок поросятини (Н.-Лев., III, 1956, 378); Вона.. одшматувала довгий пас з своєї підтички (Коцюб., І, 1955, 357); Він відшматував білу смугу [прапора] і пояснив: - Вона означає віру, релігію, а ми проти неї (Минко, Моя Минківка, 1962, 89).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відшматую | відшматуємо |
2 особа | відшматуєш | відшматуєте |
3 особа | відшматує | відшматують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відшматував | відшматували |
Жіночий рід | відшматувала | |
Середній рід | відшматувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відшматуймо | |
2 особа | відшматуй | відшматуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | відшматувавши |