відщепенка
ВІДЩЕПЕНКА, и, ж. Жін. до відщепенець.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відщепенка | відщепенки |
Родовий | відщепенки | відщепенок |
Давальний | відщепенці | відщепенкам |
Знахідний | відщепенку | відщепенок |
Орудний | відщепенкою | відщепенками |
Місцевий | на/у відщепенці | на/у відщепенках |
Кличний | відщепенко | відщепенки |