відщеплення
ВІДЩЕПЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. відщепити й відщепитися 1, 3.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відщеплення | відщеплення |
Родовий | відщеплення | відщеплень |
Давальний | відщепленню | відщепленням |
Знахідний | відщеплення | відщеплення |
Орудний | відщепленням | відщепленнями |
Місцевий | на/у відщепленні | на/у відщепленнях |
Кличний | відщеплення | відщеплення |