вікодавній
ВІКОДАВНІЙ, я, є. Те саме, що віковий 2; віковічний. І не видно вже хмар на обрії, бачу я, ліс вікодавній стіною зростає (Вас., II, 1959, 71); На Переяславській раді .. здійснилися вікодавні прагнення українського народу з'єднатися з братнім великим російським народом (Бажан, Наша.. Москва, 1951, 23); // Зроблений дуже давно; старовинний. Він гідно поніс рясноту тіла і ряси до Солохи, якому не раз привозив на продаж вікодавні біблії (Стельмах, Хліб.., 1959, 344).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вікодавній | вікодавня | вікодавнє | вікодавні |
Родовий | вікодавнього | вікодавньої | вікодавнього | вікодавніх |
Давальний | вікодавньому | вікодавній | вікодавньому | вікодавнім |
Знахідний | вікодавній, вікодавнього | вікодавню | вікодавнє | вікодавні, вікодавніх |
Орудний | вікодавнім | вікодавньою | вікодавнім | вікодавніми |
Місцевий | на/у вікодавньому, вікодавнім | на/у вікодавній | на/у вікодавньому, вікодавнім | на/у вікодавніх |