гайвороння
ГАЙВОРОННЯ, я, с. Збірн. до гайворон. Налякане заколотом, знялось з сусідньої стріхи гайвороння (Коцюб., II, 1955, 14); Потоком лежали незаймані густі родючі ниви, вкриті хмарами чорного крикливого гайвороння (Кач., Вибр., 1953, 41); * Образно. Зграєю гайвороння бандити позлітали з коней і опустились на ріллю (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 197); * У порівн. Паркан і дерева за парканом понад вулицею, наче гайвороння, обсіла печерська дітвора (Смолич, Мир... 1958, 52).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гайвороння | гайвороння |
Родовий | гайвороння | гайворонь |
Давальний | гайворонню | гайворонням |
Знахідний | гайвороння | гайвороння |
Орудний | гайворонням | гайвороннями |
Місцевий | на/у гайворонні | на/у гайвороннях |
Кличний | гайвороння | гайвороння |