гаківниця
ГАКІВНИЦЯ, і, ж., іст. Довга і важка рушниця, з гаком на прикладі, яка була на озброєнні запорізьких козаків у XV-XVI ст. Як понесуть товариша В новую світлицю, Загомонять самопали, Гукнуть гаківниці (Шевч., І, 1951, 508); На валах стояли гармати і гаківниці, щоб відбивати наглі напади ворогів (Тулуб, Людолови, І, 1957, 402).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гаківниця | гаківниці |
Родовий | гаківниці | гаківниць |
Давальний | гаківниці | гаківницям |
Знахідний | гаківницю | гаківниці |
Орудний | гаківницею | гаківницями |
Місцевий | на/у гаківниці | на/у гаківницях |
Кличний | гаківнице | гаківниці |