гам
ГАМ1, у, ч. Безладне звучання багатьох голосів; крики, галас. Гармидер, галас, гам у гаї (Шевч., II, 1953, 15); Що тут коїлося, що творилося! Гам, лемент, гаряча, пекельна тиснява... Кінця не видно ярмаркові (Гончар, І, 1959, 44).
ГАМ2, виг., розм. Уживається як присудок за знач. гамати. А я пряник гам та гам, - "Вибачайте, не віддам!" (Гл., Вибр., 1957, 303).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гам | гами |
Родовий | гаму | гамів |
Давальний | гамові, гаму | гамам |
Знахідний | гам | гами |
Орудний | гамом | гамами |
Місцевий | на/у гамі | на/у гамах |
Кличний | гаме | гами |
гама
ГАМА, и, ж. 1. Послідовно зростаючий або спадаючий щодо висоти ряд звуків у межах октави. За стіною з-за лівих дверей хтось почина грати гами (Л. Укр., II, 1951, 66); Якась невпевнена рука ніби намацувала і перемагала непосильні сходи і спуски музичних гам (Ле, Право.., 1957, 276).
2. чого, перен. Послідовний ряд яких-небудь однорідних, але відмінних одне від одного предметів, явищ; послідовна зміна яких-небудь явищ. Природа - чудовий митець. На своїй палітрі вона має багату гаму баре (Наука.., 9, 1961, 44); Кожна зморшка землі збуджувала в ньому цілу гаму настроїв (Панч, Синів.., 1959, 13).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гама | гами |
Родовий | гами | гам |
Давальний | гамі | гамам |
Знахідний | гаму | гами |
Орудний | гамою | гамами |
Місцевий | на/у гамі | на/у гамах |
Кличний | гамо | гами |