гамірливий
ГАМІРЛИВИЙ, а, е. Який зчиняє гамір; галасливий. Поміж срібно-зеленими гілками тріпонуться при любовному цвіріньканні рухливі табунці гамірливих горобців (Круш., Буденний хліб.., 1960, 101); Верескливий дзвінок відчиняє пащі класів і випускає з них гамірливих та веселих дівчат (Вільде, Повнол. діти, 1960, 155); // Сповнений гамору. Професор встав і пішов геть по довгому гамірливому коридору (Чаб.. Шляхами.., 1961, 19); Поволі спадало збудження гамірливого дня, огортала землю своїми оксамитними крилами ніч (Вол., Самоцвіти, 1952, 27).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | гамірливий | гамірлива | гамірливе | гамірливі |
Родовий | гамірливого | гамірливої | гамірливого | гамірливих |
Давальний | гамірливому | гамірливій | гамірливому | гамірливим |
Знахідний | гамірливий, гамірливого | гамірливу | гамірливе | гамірливі, гамірливих |
Орудний | гамірливим | гамірливою | гамірливим | гамірливими |
Місцевий | на/у гамірливому, гамірливім | на/у гамірливій | на/у гамірливому, гамірливім | на/у гамірливих |