ганчірник
ГАНЧІРНИК, а, ч. Той, хто збирає, скуповує ганчірки та іншу утильсировину. У шкільній бібліотеці, яка скидається на віз ганчірника, крім старих-старих підручників та пособій [посібників], не знайшов нічого (Вас., IV, 1960, 18); Бувало товаришки її, як міняють ганчірки в ганчірника, то кожна.. вкраде.. крім того, що ганчірник сам дасть (Григ., Вибр., 1959, 96).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ганчірник | ганчірники |
Родовий | ганчірника | ганчірників |
Давальний | ганчірникові, ганчірнику | ганчірникам |
Знахідний | ганчірника | ганчірників |
Орудний | ганчірником | ганчірниками |
Місцевий | на/у ганчірнику, ганчірникові | на/у ганчірниках |
Кличний | ганчірнику | ганчірники |