гарнісінький
ГАРНІСІНЬКИЙ, ГАРНЮСІНЬКИЙ, а, е, розм. Дуже гарний (у 1 знач.). - Як таке манісіньке, гарнісіньке [дитя] та впустити? (Мирний, IV, 1955, 232); Яке ж гарнюсіньке телятко вчора з'явилося на світ! (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 123); Та й пригорне, та й поцілує [Павлусь], мов огнем тебе пройме. Сам гарнюсінький же, як линок (Барв., Опов.., 1902, 234).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | гарнісінький | гарнісінька | гарнісіньке | гарнісінькі |
Родовий | гарнісінького | гарнісінької | гарнісінького | гарнісіньких |
Давальний | гарнісінькому | гарнісінькій | гарнісінькому | гарнісіньким |
Знахідний | гарнісінький, гарнісінького | гарнісіньку | гарнісіньке | гарнісінькі, гарнісіньких |
Орудний | гарнісіньким | гарнісінькою | гарнісіньким | гарнісінькими |
Місцевий | на/у гарнісінькому, гарнісінькім | на/у гарнісінькій | на/у гарнісінькому, гарнісінькім | на/у гарнісіньких |