гарячитися
ГАРЯЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок. Бути у збудженому стані. - Де та правда, по котрій нам велено жити, де вона ділася? хто її вкрав у нас? - гарячився Чіпка (Мирний, II, 1954, 170); - Ось ви не гарячіться, дівчатка, не засмикуйте свого отамана, - спокійно стримував він заробітчанок (Гончар, Таврія.., 1957, 40).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гарячуся | гарячимося |
2 особа | гарячишся | гарячитеся |
3 особа | гарячиться | гарячаться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гарячитимуся | гарячитимемося |
2 особа | гарячитимешся | гарячитиметеся |
3 особа | гарячитиметься | гарячитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | гарячився | гарячилися |
Жіночий рід | гарячилася | |
Середній рід | гарячилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гарячімося | |
2 особа | гарячись | гарячіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | гарячачись | |
Минулий час | гарячившись |