гексенал
ГЕКСЕНАЛ, -у, ч. Лікарський засіб із снодійною дією; наркотик; застосовують для внутрішньовенного наркозу, іноді для заспокоєння рухового збудження та як протисудомний засіб.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гексенал | гексенали |
Родовий | гексеналу | гексеналів |
Давальний | гексеналові, гексеналу | гексеналам |
Знахідний | гексенал | гексенали |
Орудний | гексеналом | гексеналами |
Місцевий | на/у гексеналі | на/у гексеналах |
Кличний | гексенале | гексенали |