гексоген
ГЕКСОГЕН, -у, ч. Бризантна вибухівка, потужніша і чутливіша до детонації за тротил; безбарвний кристалічний порошок; застосовують у капсулях-детонаторах.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гексоген | гексогени |
Родовий | гексогену | гексогенів |
Давальний | гексогенові, гексогену | гексогенам |
Знахідний | гексоген | гексогени |
Орудний | гексогеном | гексогенами |
Місцевий | на/у гексогені | на/у гексогенах |
Кличний | гексогене | гексогени |