генезис
ГЕНЕЗИС, у, ч. Походження, виникнення, становлення. Лише після пізнання генезису та виробничих особливостей грунту можливе застосування тих чи інших заходів, спрямованих на прогресивне підвищення родючості грунту (Нариси про природу.., 1955, 213); Не вагаючись, він [Т. Шевченко] називає одну за одною свої оригінальні поезії "думками", ніби підкреслюючи їх фольклорний жанровий генезис (Рад. літ-во, 2, 1958, 57).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | генезис | генезиси |
Родовий | генезису | генезисів |
Давальний | генезисові, генезису | генезисам |
Знахідний | генезис | генезиси |
Орудний | генезисом | генезисами |
Місцевий | на/у генезисі | на/у генезисах |
Кличний | генезисе | генезиси |