геногеографія
ГЕНОГЕОГРАФІЯ, -ї, ж. Напрям досліджень у суміжній з генетикою і біогеографією галузі; встановлює географічне поширення і частоти алелів, що визначають основні ознаки та властивості в межах усього або частини ареалу досліджуваного виду організмів.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | геногеографія | геногеографії |
Родовий | геногеографії | геногеографій |
Давальний | геногеографії | геногеографіям |
Знахідний | геногеографію | геногеографії |
Орудний | геногеографією | геногеографіями |
Місцевий | на/у геногеографії | на/у геногеографіях |
Кличний | геногеографіє | геногеографії |