гетьманування
ГЕТЬМАНУВАННЯ, я, с., іст. Дія за знач. гетьманувати. За короткий час свого гетьманування Виговський встиг роздати велику кількість земель православним монастирям, українській шляхті і козацькій старшині (Іст. УРСР, І, 1953, 276); - Саме мальовничою Рокитною король обдарував Косінського на знак королівської ласки та благословення на гетьманування (Ле, Наливайко, 1957, 18).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гетьманування | гетьманування |
Родовий | гетьманування | гетьманувань |
Давальний | гетьмануванню | гетьмануванням |
Знахідний | гетьманування | гетьманування |
Орудний | гетьмануванням | гетьмануваннями |
Місцевий | на/у гетьмануванні | на/у гетьмануваннях |
Кличний | гетьманування | гетьманування |